Експозиційні розділи музею
«Роки,
опалені війною»


З гордістю
хочеться сказати про пошукову роботу вчителя нашої школи і учнівської молоді у
складі групи «Пам’ять» які зібрали матеріал про воїнів – афганців села Стара
Богданівка у ході краєзнавчої операції. Розповідь про Афганістан, спомини,
фотографії, посвідчення Мавродія Миколи Миколайовича зараз зберігаються у музеї
в експозиційному розділі «Роки опалені війною» на стенді «Ціна чужої війни».
«Історія та спадщина»

У розділі «Історія та спадщина» зібрані експонати побуту
наших предків. Це і глиняні вироби,
датовані кінцем 18, початком 19 ст. Дзеркала, картини, ікони.

В музеї широко висвітлюють експозицію
народних ремесел. Ручна вишивка на білому полотні з мереживом.
Зараз музей поповнюється експонатами
знайдених в Ольвії- гончарні вироби і предметами побуту селян, знайдених
мешканцями окремних сіл.
«Хвала
рукам , що пахнуть хлібом»
Три стенди в цій експозиції присвячені людям нашого села. Перший стенд представляє історію школи , її традиції і звичаї , що передаються з року в рік
На стенді представлено фотографії працівників школи .Це вчителі, які працювали
у 1994-1995 н. році .
Кожен випускний
клас взяв за традицію залишати на згадку про себе фотоальбом-спогади про
шкільні роки. Також експозиція зберігає нагороди учнів школи зі спортивних
змагань, олімпіад; містить листи написані колишніми випускниками своїм вчителям,
директору нашої школи;творчі роботи вчителів – як спогад про дні учнівського
самоврядування у школі. Ми бачимо зразки шкільної форми із білим парадним і
чорним – повсякденним фартухом.
Другий стенд присвячений шановним землякам Бялику М.І., Іванову І.Ф. та Антоненко В.В. Третій стенд присвячений найкращим працівникам села, місцевому художнику Костильову П.О.
«Наш славетний земляк»
Стоїть серед українського привільного степу рідне село. І це село – частина
нашої великої Батьківщини. Миле, славне. Найзвичайнісіньке, на перший погляд,
українське село. У кожного села є своя доля і вона невіддільна від долі нашої
Вітчизни, від історії, від людського життя.
Село наше – це
земля наших прадідів, земля наших дітей. Воно з’єднує покоління в одне ціле.
Скільки пережило воно за своє існування, скільки бачило?
В день ясний
горіло сонце,
Нерухомо вітер
спав
Нерухомо в
мертвій тиші
Степ незайманий
стояв.
Тут, на півдні,
за лісами,
Колисалось море
трав.
І над степом
тихий вітер
На шовкових
Струнах грав.
Степ широкий,
степ безмежний
Де початок твій,
де край?
Кому це місце до
вподоби,
То приїжджай і
заселяй
В один із тих
далеких днів,
На схилах річки
Південний Буг
Де луки І степи
цвіли.
Наші
прадіди-козаки
Тут оселились і
жили
На стенді „Славетний земляк" ми бачимо фотокартки
аркасівських місць:
-
Свято - Миколаївська церква;
-
Аркасівська криниця;
-
Бузкова алея;
-
Дзвіниця Свято-Миколаївської церкви;
-
Портрет Миколи Аркаса;
- "Молитва до України" -
автор Микола Аркас та ін.
ЗАПРОШУЄМО ДО НАШОГО МУЗЕЮ!